Передусім пропоную звернути увагу на загальновідомі ч.1 та ч.2 ст.1 КПК України:
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Якщо це здається зрозумілим, то тоді дозвольте навести уривок з ухвали Про продовження строку тримання під вартою від 16 грудня 2022 року у справі 991/6233/22, де слідчий суддя ВАКС зазначає наступне(!):
«Слідчий суддя враховує, що на майно Особа1, зокрема ….., на підставі ухвали …. Районного суду від … та ухвали Апеляційного суду міста … від … у справі …., накладено арешт. Разом з цим, доказів звернення з клопотаннями про скасування арешту майна для можливості його реалізації та внесення застави, матеріали справи не містять».
Пам’ятаючи про ч.1,2 ст.1 КПК України звернемося до ч.1 ст. 174 КПК України «Скасування арешту майна»:
«Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано».
Тобто якщо підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, були присутні при розгляді питання про арешт майна, то підставами для скасування арешту майна згідно з ст. 174 КПК України можуть бути лише дві обставини: 1) в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, 2) арешт накладено необґрунтовано. Така підстава для зняття арешту як «для можливості його реалізації та внесення застави» у КПК України відсутня. Слід зазначити, що на ухвалу слідчого судді була подана апеляційна скарга, але Апеляційна палата ВАКС залишила її без змін.
На останок процитую ст. 19 Конституції України:
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Автор: Семен ХАНІН, адвокат ЮК «Амбер»
Очень ответственный и очень серьезный, всегда с телефоном и всегда на месте!
«Реклама — важнейшая составляющая современных интернет-ресурсов. Так что без меня — никуда!»
Образование:
- 2010-2015 Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана
Журналистка:
- 2019 Украинский новостной портал Комета
- 2016-2019 Издательство «Мост»
- 2014-2016 Арт-студия «Artem»»
